Давно скінчився постолімпійський ажіотаж, пройшли звіти та наради, минув короткий відновлювальний період. Національна команда літаючих лижників розпочала підготовку до нового сезону. Про олімпійські висновки и плани на майбутнє розповів державний тренер зі стрибків на лижах з трампліну та лижного двоборства Роман Рудницький.
Романе Петровичу, наскільки відомо, результати наших спортсменів-стрибунів не зовсім виправдали заплановані очікування. Чи вплинуло це на склад команди на майбутній олімпійський цикл?
Роман Рудницький: Так, наші спортсмени дійсно не проявили усі свої потенційні можливості. Це було обумовлено кількома факторами, у тому числі і випадком з падінням лідера команди минулого сезону Віталія Шумбарця. Проте ніхто з трьох атлетів-олімпійців команду не залишив і планують готуватися до Сочі. Окрім цього, команду також посилили три молоді спортсмени, які добре підтягнулися за останній сезон. Це – Володимир Вередюк, Ярослав Дисько та Василь Жураківський, який перейшов з лижного двоборства. До речі, саме він виграв контрольні тренування на попередньому навчально-тренувальному зборі у Ворохті. Таким чином, сьогодні вже є шість спортсменів, що можуть конкурувати між собою і готуються до чемпіонату світу 2011 року, який відбудеться у норвезькому Осло наприкінці лютого.
Які плани визначаєте на наступний сезон та окремо на участь у чемпіонаті світу?
Роман Рудницький: З урахуванням трьох молодих спортсменів ми з головним тренером Валерієм Вдовенком вирішили взяти курс на команду, тобто на виступи у командних змаганнях на етапах Кубка світу та чемпіонаті світу, де потрібно чотири учасники. Раніше, якщо ми і брали участь у командних змаганнях, то "за допомогою" спортсменів-двоборців до "повної комплектації". Звісно, вони не показували того ж рівня результатів. Але тепер вже спрямовано готуємо саме команду, якій плануємо 8-12 місце на чемпіонаті світу. Звісно, індивідуальні плани-завдання спортсмени також мають – потрапити до червоної групи, тобто першої тридцятки.
Окрім чемпіонату світу в Осло у наступному сезоні для нас ще два важливих заходи: чемпіонат світу серед юніорів наприкінці січня в Естонії (Отепя) та десятий Європейський молодіжний олімпійський фестиваль з 12 по 19 лютого у Чехії. До речі, він пройде у місці Ліберець, що у 2009 приймало учасників чемпіонату світу з лижних видів спорту. До складу юніорської команди на чемпіонат світу увійдуть три молодих спортсменів з основного складу і, таким же чином кооперуючись з двоборцями, плануємо взяти участь у командних змаганнях. Слід відзначити, що юніорський чемпіонат світу є кваліфікаційним етапом до відбору спортсменів на перші зимові олімпійські ігри молоді (Youth Winter Olympic Games) і ми плануємо підтвердити квоту на участь щонайменше одного українського стрибуна. Могли б і на квоту у жіночих змаганнях претендувати, але поки що наші декілька дівчат у Кременці та Верховині, які першими стали на цей шлях, тільки-но розпочинають вихід у великий спорт. Впевнений, що за декілька років ми вже зможемо вийти на міжнародну арену щонайменше на континентальному рівні.
Як відомо з практики, перші два роки після зимових олімпійських ігор для зимових видів спорту важкі у плані забезпечення. Яка ситуація зараз?
Роман Рудницький: Так дійсно відбувається завжди і фінансування в ці роки дуже нелегке. Працюємо в "економному режимі". У нашій системі фінансування залежить від результатів, а вони у свою чергу – від можливостей фінансування. Маємо замкнене коло. Але тепер, коли прогрес наших стрибунів з кожним роком все більш очевидний і з приходом молодих спортсменів конкуренція у команді підвищилась, сподівання щодо покращення результатів більш обґрунтовані. Будуть результати, буде і фінансування.
Збільшення кількісного складу команди мабуть потребує збільшення тренерського складу. Чи відбулись якісь зміни у кадровому складі?
Роман Рудницький: Питання підключення другого тренера назрівало вже давно, бо поодинці якісно забезпечити тренерський процес неможливо. Наприклад, сьогодні у тренуванні широко використовується відеозйомка. Але, коли знімаєш на камеру – втрачаєш можливість одразу реагувати на помилки спортсмена, і навпаки, лише аналізуючи помилки "наживо", немає часу на зйомку. Знову ж таки, основним фактором завжди виступала обмеженість ресурсів. Коли з'являлась можливість відрядити додаткову людину на збір чи змагання, здебільшого вибір здійснювався на користь спортсмена. З цього сезону вже у плановому порядку ми підключили до процесу підготовки тренера Олексія Катамана з Надвірної.
Деякі країни, як Росія, пішли по шляху запрошення іноземних тренері. Чи розглядався такий варіант для української команди?
Роман Рудницький: Така практика дійсно існує. У будь-якому випадку, досвід роботи фахівця практика з іншої країни був би у нагоді. Але, проблема в тому, що у наших реаліях – фінансових, матеріально-технічних, організаційних – не зміг би працювати жоден з них. Адже, недостатньо лише платити тренеру заробітну платню. Для досягнення поставленої йому задачі, потрібно забезпечити певний план підготовки. А це, як вже і говорили, гарантувати сьогодні неможливо.
Як Ви ставитесь до ініціативи щодо проведення зимових Олімпійських ігор в Україні?
Роман Рудницький: Дуже позитивно. Навіть, якщо ми не виграємо конкурс, лише підготовка до подання заявки щонайменше дозволила б відновити матеріально-технічну базу для кожного із зимових видів спорту. А це сьогодні критичний фактор для багатьох з них. Так, спорудження сучасних трамплінів відповідного профілю (адже сьогодні профіль ворохтянського К-90 не відповідає міжнародним вимогам) К-90 та К-120 було б максимумом наших бажань у стрибках на лижах з трампліну.
На Вашу думку, які задачі сьогодні потрібно вирішити у цьому виді спорту першочергово?
Роман Рудницький: Перш за все географічно розширити мережу спортивних шкіл. Сьогодні стрибки на лижах з трампліну розвиваються лише двох областях – Тернопільській та Івано-Франківській. Зараз ми проводимо роботу з відновлення відділення зі стрибків на лижах з трампліну у Львівській області. Потенціал є в Харківській області, де сьогодні відкрито повертаються до зимових видів спорту. Маючи при таких школах трампліни маленької потужності – К-20 – 50, ми б створили можливість залучення – що особливо важно у нашому "немасовому" виді спорту - дітей та їх базової підготовки. П'ять-шість таких областей з маленькими трамплінами зі штучним покриттям, щоб забезпечити використання протягом всього року, і ми матимемо ту базу, з якої можна формувати команду.
І на останнє – коли українські стрибуни розпочнуть змагальний сезон?
Роман Рудницький: Власне, змагатись хлопці вже розпочали. Команда у складі Володимира Бощука, Віталія Шумбарця, Василя Жураківського, Ярослава Диська, Володимира Вередюка виїхала на змагання Континентального кубку. Минулого уікенду спортсмени виступили у словенському Краньї та Веленьє. Перші результати захоплюючими не виявились – кращим стало 35 місце Віталія Шумбарця. Ці старти були "пробним" етапом після першого періоду підготовки. З 8 серпня спортсмени розпочнуть змагання в етапах літнього Гран-прі. Це – літній аналог змагань Кубка світу.
Бажаємо успіху!
05.07.2010 :: ФЛСУ
tags: роман рудницький стрибках трампліну працюємо командний результат