• Гірськолижний спорт 
• Лижні гонки 
• Сноубординг 
• Фрістайл 
• Стрибки на лижах з трампліну 
• Лижне двоборство 

Пошук

Громадська організація «Закарпатська обласна федерація лижного спорту»

Голова: Дір Ігор Юрійович

Адреса:

89600 Закарпатська обл.,

м. Мукачево, вул. Свято-Михайлівська, 16

(УАП «ТОВ «Фішер-Мукачево»).

Email: vasyl.gisem@gmail.com

Історія про те, як на Закарпатті з'явився лижний спорт (www.mukachevo.net)

Інтерв'ю Василя Гісема про лижний спорт на Закарпатті

Лижний спорт Закарпаття подає сигнал SOS (2018)

Реквієм по закарпатському олімпійському лижному спорту (2014)

Списать нельзя помиловать (2013)

Голова - Дір Ігор Юрійович

Громадська організація «Закарпатська обласна федерація лижного спорту»

Голова: Дір Ігор Юрійович

Виконавчий директор: Гісем Василь Михайлович

Секретарка: Анастасія Купріянчук

Адреса:

89600 Закарпатська обл.,

м. Мукачево, вул. Свято-Михайлівська, 16

(УАП «ТОВ «Фішер-Мукачево»).

Email: vasyl.gisem@gmail.com

Президія ЗОФЛС:

Черней Янош, тренер Центру олімпійської підготовки;

Пеняк Йосип Йосипович, заслужений тренер України (спорт високих досягнень);

Митровцій Володимир, заст.генерального директора УАП «ТОВ «Фішер-Мукачево»

Фільварочний Володимир Григорович, Голова правління АТ «Закарпаттягазбуд.

Федерація лижних видів спорту Закарпаття успішно розвивається й може пишатися своїми здобутками. Насамперед тому, що представництво закарпатських атлетів в олімпійській програмі та їх результати найвагоміші в зимових видах, а якщо точніше, то саме в лижних.

Зимові види в Закарпатській області мають майже 90-річну історію. 1918 року в Ужгороді було створено спортивне товариство, яке взялося розвивати в краї лижні види. 1925-го було проведено перші змагання. Згодом з’явився й перший висококласний лижник – Ярослав Цимбрила, учитель за фахом, котрий у другій половині 1930-х років, як зазначає дослідник закарпатського спорту Василь Федак, виступав у понад 30-ти змаганнях різних рангів, аж до чемпіонатів Європи включно, і в складі збірної Чехословаччини неодноразово ставав призером і переможцем.

Відтоді виросла ціла плеяда місцевих гірськолижників: Ольга Авраменко, Гейза Тесар, Василь Шолтес... Правда, тривалий час у розвитку гірських лиж був помітний спад, у радянський період федерація практично дублювала діяльність профільного управління, однак тепер, в умовах незалежної України, на Закарпатті утвердилися й розвинулися не лише гірськолижний, а й інші лижні види спорту.

Знаковою датою стала реєстрація 7 жовтня 2002 року Федерації лижних видів спорту Закарпаття. Її співзасновниками виступили старійшина крайового гірськолижного спорту, завідуючий лорвідділенням Ужгородської міської лікарні Йосип Машкаринець, будівельник за фахом, нині виконавчий директор федерації на громадських засадах Василь Гісем та директор Центру олімпійської підготовки Золтан Мінай. Першим керівником федерації став директор Ужгородського фанерно-меблевого комбінату Юрій Брунцвік. Потім організацію очолив директор відомої далеко за межами України Мукачівської лижної фабрики – УАП «ТОВ «Фішер-Мукачево» – Василь Рябич, а виконавчим директором був Алан Капраль. З 2014 року федерацією керував Василь Гісем. До її керівного органу увійшли також директор закарпатського представництва банку «Київ» Іван Митровцій, головний економіст відділу фінансово-економічної та кадрової роботи управління молоді і спорту облдержадміністрації Михайло Товтик, відомі тренери Йосип Пеняк (гірськолижний спорт і сноуборд), Петро Білосюк (лижні гонки), чинний спортсмен Станіслав Кравчук (фрістайл).

Сьогодні федерація розвиває гірськолижний, фрістайл, сноубординг, лижні гонки, зимове спортивне орієнтування. Особливу увагу, звичайно, Федерація лижних видів спорту Закарпаття приділяє олімпійським видам. Тим паче, що з 1999 року в області розпочав діяти Центр олімпійської підготовки, під егідою якого за порівняно невеликий період було сформовано кістяк провідних атлетів, націлених на високі результати.

Головний акцент, зважаючи на наявний потенціал, було поставлено саме на розвитку гірськолижного спорту, сноубордингу, фрістайлу та лижних гонок. Тобто тих видів, де за попередні роки вдалося створити певні умови для поступу, підібрати серйозний кадровий склад тренерів в особі Анатолія Мазура, Ігоря Скрябіна, Йосипа Пеняка, Петра Ковбаснюка, Мар’яни Фріндт, Василя Коваля, Степана Легези, Яноша Чернея, Марини Чундак та інших фахівців, підготувати зрілу молодь високого рівня й найближчий її резерв та досягти на престижних всеукраїнських і міжнародних змаганнях відповідних результатів.

Найкращих здобутків досягнуто у фристайлі. Найдосвідченішим фрістайлістом є Станіслав Кравчук – учасник чотирьох Олімпіад (9-е місце на Олімпіаді в Нагано-1998, 5-е місце на Олімпіаді в Солт-Лейк-Сіті-2002, 13-е місце в італійському Турині-2006; у 2010 р. у Ванкувері (Канада) через травму не потрапив до фіналу). Крім того на чемпіонаті та етапах Кубку світу неодноразово посідав високі місця: чемпіонат світу – 5 місце (2003), Nor-Am Сup (Кубок Північної Америки) – 2 місце (Mont Gabriel, Канада, 2011), Кубок світу – 3 місце (Mont Gabriel, Канада, 2011), 2 місце (Moscow, Росія, 2011), 2 місце (Мinsk Беларусь, 2011), 4 місце (Mont Gabriel, Канада, 2012), 6 місце (Lake Placid, США, 2012), 6 місце (Kreischebrg Австрія, 2012), 1 місце (Minsk, Білорусь, 2012), Кубок Європи – 2 місце (Ruka, Фінляндія, 2012).

Енвер Аблаєв – триразовий учасник Олімпійських ігор (2002, 2006, 2010; зокрема, в Турині-2006 посів 12-е місце), на чемпіонаті світу 2003 р. став четвертим і переміг на етапі Кубка світу в Італії 2005 року. До названих спортсменів долучився Ігор Ішутко, який 2006 року дебютував на Олімпіаді.

Сьогодні Станіслав Кравчук і Енвер Аблаєв успішно реалізують себе як тренери. Зокрема, С.Кравчук сьогодні тренер США із фрістайлу. Енвер Аблаєв – головний тренер збірної України з фрістайлу. Із підопічним Олександром Абраменком уперше в історії України виграли малий кришталевий глобус за підсумками виступів на Кубку світу (2016). Крім того, О.Абраменко став чемпіоном Олімпійських ігор у Південній Кореї-2018. Енвер Аблаєв – кращий тренер 2018, 2021, 2022 років в Україні, заслужений тренер України.

З’явилися нові лідери. Так, Олександр Окіпнюк –  бронзовий призер чемпіонату світу 2023 року та учасник Зимових Олімпійських Ігор-2022, а Нелі Попович – переможниця етапу Кубка Європи 2023 р.- тренер Ольга Окіпнюк-Яремчук.

Є поступ і в гірськолижному спорті Закарпаття. Микола Скрябін став триразовим учасником Олімпіад. На одній із них, в Італії, 2006 р. в одній із дисциплін посів 26-е місце. У Нагано й Солт-Лейк-Сіті мав відповідно 12-е й 25-е місця. Історію гірських лиж писала ціла плеяда гірськолижників: Тіберій Тушер, Мар’яна Фріндт,  Павло Цібеленко, Неля Дячук, Лєна Гісем, Георгій Потапенко, Катерина Пеняк. Анастасія Скрябіна брала участь в Олімпіаді-2010. Тамара Гісем – учасниця Універсіади й чемпіонату світу, чемпіонка України, успішно проявила себе на тренерській і адміністративній роботах як в Україні, так і за кордоном. Зокрема, готувала жіночу збірну Бразилії до Олімпіди в Сочі-2014, а нині представляє відому італійську фірму Vist, яка спеціалізується на одязі й спорядженні для гірськолижників. Іван Ковбаснюк виборов ліцензію на Олімпіаду в Південній Кореї й був учасником цих Ігор. А нині він, чемпіон України, уже є учасником двох Зимових Олімпіад (2018, 2022).

 

У сноубордингу Йосип Пеняк виступав на двох Олімпіадах (тренер Йосип Пеняк старший), Аннамарі Данча (Чундак) – на чотирьох (2010, 2014, 2018, 2022) і готується до п’ятої. Аннамарі Данча уперше в історії вітчизняного сноубордингу виграла світову першість серед юніорок у Новій Зеландії в паралельному гіганті (2010 – тренер Янош Черней), стала срібною призеркою Універсіади в Туреччині (Ерзурум, 2011) та чемпіонкою Універсіади-2017 (Алма-Ата). Аннамарі Данча виборола срібну нагороду чемпіонату світу зі сноубордингу 2019 року в США. Заслужена майстерка спорту, а її мама, Марина Чундак, – заслужена тренерка України.

У сноубордингу Закарпаття з’явилося й нове яскраве ім’я – Надія Гапатин. Вона вже ставала призеркою чемпіонату України, успішно виступала на міжнародних стартах, зокрема була призеркою етапу Кубка Європи, а на Універсіаді-2023 (США) здобула «бронзу» в паралельному слаломі (тренер Янош Черней). 

У лижних гонках Закарпаття брати Іван та Мирослав Білосюки були лідерами вітчизняних лижних перегонів у 2004–2013 рр. Після того, як Іван Білосюк дебютував на Олімпіаді в Італії (2006), триває період оновлення. На жаль зміна поколінь у лижних перегонах затягнулася. Та на горизонті з’явилося нове ім’я – Євгенія Мурач (тренер Віктор Калитич), яка виступала кандидаткою на Юнацькі Олімпійські ігри 2024 р. У Міжгір’ї працює школа фізкультурно-спортивного товариства «Спартак», де є тренер із лижних гонок Віктор Андрійович Калитич.

Появі такої кількості олімпійців сприяла цілеспрямована робота й тісна взаємодія багатьох фахівців, різних громадських і державних структур та організацій. Провідну роль у цьому відіграла й Федерація лижних видів спорту Закарпаття. Її працівники скеровують свої зусилля на те, щоб віднаходити потрібні кошти, відродити масовий спорт, оновити матеріально-технічну базу, інвентар. Зокрема, особлива увага приділяється розвиткові гірськолижних об’єктів – баз, комплексів тощо. Інфраструктура та рельєфність гірських спусків, перспективи кліматичних і географічних умов в області сприяють активному розвитку таких гірськолижних комплексів, як «Драгобрат», «Красія», «Пилипець», «Квітка полонини», «Синяк», «Жденієво» та деякі інші.

Такий підхід, звичайно, вимагає вирішення цілого ряду проблем. Вистачає їх і на рівні підготовки олімпійців. Потрібні фінанси, сучасне медичне забезпечення, новітні наукові технології, психологічна й фізична реабілітація. Відчувається гостра нестача тренерських кадрів, немає сучасних баз, залів, тож у підсумку спортсмени вимушені готуватися за кордоном, часто наодинці зі своїми труднощами. Можливо, саме тому, закарпатські олімпійці поки не мають медалевих успіхів.

Утім за підтримки спонсорів, таких як СП «Фішер-Мукачево», італійська фірма Tecniсa, торгова марка «Тиса», спортивний клуб «Латориця» (Мукачево), санаторії «Синяк», «Квітка полонини», віриться, що вагомі успіхи до закарпатських лижників обов’язково прийдуть.

ГО «Закарпатська обласна федерація лижного спорту» продовжує успішно розвиватися, про що свідчать зміни. Зокрема, у Мукачеві 2023 року головою осередку, який багато років є одним із кращих в ФЛСУ, обрано  Ігоря Діра, виконавчим директором – Василя Гісема, секретаркою Анастасію Купріянчук.

Із 1998 року Закарпаття на кожну Зимову Олімпіаду делегує спортсменів. За період 1998–2022 рр. 22 лижники Закарпаття представляли Україну на Зимових Олімпійських іграх та Всесвітніх Універсіадах.

На сьогодні 8 лижників Срібної землі є реальними кандидатами на зимові Олімпійські Ігри-2026 (Італія). Ці результати, як і попередні, з’явилися не просто так. Реалізовано консенсус влади, федерації та, найголовніше, громадськості в нашому краї. Своє плече підтримки підставляли спонсори. Скажімо, у непрості 2000-і рр., коли бюджет на підготовку спортсменів вищої кваліфікації практично був відсутній, основний тягар на свої плечі взяло  УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» (Василь Рябич), ТОВ «Барва» (Віктор Балога) забезпечувало харчуванням (в еквіваленті 100 у. о. на місяць на одного спортсмена!!!), ТОВ «Мрія» (Галина Гороховська) забезпечувало одягом, а Мукачівське СПТУ № 31 (Василь Ковбаско) допомогло фристалістам – забезпечило здобуттям професійної спеціальності, гуртожитком, харчуванням. Стрижнем ідеї становлення лижної епопеї на Закарпатті виступав Спортивний клуб «Латориця» (Мукачево), який був створений популяризаторами здорового способу життя – любителями катання на гірських лижах:  сім’ї лікарів Химинець, Берщанські, Щадей, вчитель Степан Легеза. СК «Латориця» (Степан Легеза) виступив одним із засновників ФЛСУ. 

Патріоти Закарпаття Іван Голубка та Іван Митровці, очолювали спортивну галузь у найскладніші періоди та зуміли закласти фундамент успіхам закарпатських лижників створенням першого в Україні Центру олімпійської підготовки, зокрема лижної. УАП ТОВ «Фішер- Мукачево» продовжило надавати інвентар. Без цієї підмоги не було б вищеназваних результатів. Їх забезпечили люди, фінанси, реалізація ідей.

За сприяння Ернеста Нусера, депутата обласної ради Закарпаття, спортсмени СК «Латориця» були запрошені графинею Шернборн на тренувальний збір в Австрію на олімпійську базу в Альпах (Цеаль Зеє) з фінансуванням, яке забезпечив уряд названої країни. Так  писалися сторінки розвитку лижного спорту Закарпаття в незалежній Україні 2000–2010 рр.

До Зимових Олімпійських ігор 2010 р. у Ванкувері (Канада) від Закарпаття готувалися 13 лижників.

У 2010 р на базі СТК  «Синяк», санаторію  «Синяк» та санаторію «Квітка Полонини» за підтримки спонсорів (УАП ТОВ «Фішер Мукачево», ТМ «Тиса», Український лижний клуб, «Райфайзенбанк», Фірма «Техніка» (Італія), ТОВ  «Бусоль Вояж») були проведені українсько-австрійські лижні дні, у яких брали участь спортсмени України, Австрії, Польщі, Словаччини. У складі збірної Словаччини тоді виступала юна Петра Влхова – сьогодні світова лідерка серед жінок у гірських лижах.

Розвиток лижних дисциплін на Закарпатті оцінив НОК України. Так, голову Закарпатської федерації лижного спорту Василя Рябича та її виконавчого директора Василя Гісема було нагороджено золотими медалями «За внесок в олімпійський рух».

На жаль, друга декада 21 століття ознаменувала стагнацію у лижних видах спорту на Закарпатті. Федерація не мовчала, про що свідчать опубліковані матеріали: http://novzak.uz.ua/news/rekviiem-po-zakarpatskomu/, http://novzak.uz.ua/news/lyzhnyy-sport-zakarpattya/). Не можливо не зазначити той факт, що наші вихованці, спортсмени зі світовим іменем Станіслав Кравчук та Енвер Аблаєв після завершення спортивної кар’єри  три з половиною роки не були залученні до роботи навіть у спортивних школах. Припинила функціонувати олімпійська база «Закарпаття» в місті Берегово, а за нею – і Берегівська спортивна школа – лідерка в Україні з фристайлу (акробатика), у якій виросли С.Кравчук і Е.Аблаєв.

Інша проблема пов’язана із приватизацією профспілкових лижних баз. Зобов’язання щодо спортсменів, які брали на себе нові власники при приватизації баз, просто не виконуються. Тому на сьогодні нашим спортсменам практично немає місця для нормального тренування на снігу. А туристичні траси абсолютно не підходять для їх підготовки. Доводиться обирати Татри, Альпи! А це кошти,  яких часто нема.

Один із парадоксів у закарпатському спорті – лижники, які чверть століття представляють Україну й Срібну землю на найвищих світових форумах, не мають своєї бази підготовки. Не мають  бази підготовки й збірні України. Ця проблема не нова. Вирішувати її почали 5 років тому спільно Федерація лижного спорту України і Міністерство молоді  і спорту України.

ГО «Закарпатська обласна федерація лижного спорту» отримала від Агенції лісів України 28.6 га землі в с. Синяк. ФЛСУ та Чинадіївська селищна рада в 2021 р. провели архітектурний конкурс на проєктування «Спортивно-тренувального комплексу «Freestyle» у селі Синяк Мукачівського району. Перший крок зроблено. Другий – ПКД (проєктно-кошторисна документація). ЦОП Закарпаття має виступити замовником робіт. Фінансування забезпечить ММС України (згідно з попередньою домовленістю).

COVID, а потім війна призупинили реалізацію проєкту. Окрема тема – перший в Україні ЦОП із лижних дисциплін на Закарпатті. Рівень фінансування не витримує ніякої критики і потребує відповідно збільшення. Адже в результаті спортсмена фінансова складова – значна.

Крім того, необхідно переглянути організацію підготовки спортсменів вищої спортивної кваліфікації в ЦОПі, з огляду на відсутність методики та тренерів з фізичної підготовки,  а також медичного та психологічного супроводження підготовки спортсменів. Надія на Ужгородський національний університет, який має закрити цю прогалину при відповідному фінансуванню ЦОПу.

Питання проєктування і реалізацію бази підготовки збірної України й Закарпатського ЦОПу обговорили в Києві президент НОК Вадим Гутцайт та новообраний голова ГО «Закарпатська обласна федерація лижного спорту» Ігор Дір.

Потрібна подальша консолідація  громадськості, представників влади, бізнесу, лижного спорту в питаннях вирішення окреслених проблем. І тоді ми отримаємо відповідні зміни.

Місцеві осередки

 

 

 

 

Про ФЛСУ

Президія

Суддівський корпус

Місцеві осередки

Ветерани

Партнери

Наші друзі

Контакти

Дозвіл на використання матеріалів сайту

Інформація для рекламодавців

Мапа сайту