Лижне двоборство є одним з складно-технічних зимових видів спорту з дуже високими вимогами до фізичної та психологічної підготовки лижника-двоборця високої кваліфікації. Результати основних міжнародних змагань останніх років свідчать про те, що на сьогоднішній день недостатньо бути відмінним гонщиком чи стрибуном. Ідеальний тип двоборця -- показувати відмінні результати, як в лижній гонці, так і в стрибках на лижах.
Лижне двоборство належить до багатоборств, в яких поєднані види спортивно дiяльностi, вимагаючi розвитку фізичних якостей, які часто перешкоджають досягненню максимального результату у кожному виді окремо. Розвиток необхідних якостей до максимально можливого рівня у лижних перегонах призводить, як правило, до пригнічення якостей властивих лижнику-стрибуну i навпаки. Цей факт вимагає необхiдностi вирiшення проблеми поєднання тренувальних засобiв i методiв у такому обсязi, який би не тiльки не заважав, але i сприяв би зростанню спортивних результатiв у кожному видi двоборства.
За останні роки з'явилося декілька нових видів програми, а існуючі види зазнали значних змін. У програму лижного двоборства увійшли стрибки з трампліна потужністю К-120 м, масові старти у перегонах, спринт, значно змінилася система оцінки якості стрибків і вартості однієї секунди у перегонах. Все частіше під час оцінки якості стрибків оцінюється тільки приземлення, отже дальність стрибків набуває все більшого значення.
Сьогодні лижне двоборство розвивається в спортивних школах Тернопільської та Івано-Франківської областей, для останньої його затверджено пріоритетним. У Ворохтянській та Кременецькій СДЮШОР тренуються 344 спортсмени, працюють 11 тренерів, 9 з яких - штатні, з них 5 - мають І та вищу тренерські категорії, вдосконалюють свою майстерність спортсмени у ЦОП Тернопільської та Івано-Франківської областей.
Зараз в Україні налічується 14 навчально-тренувальних трамплінів, на жаль, багато із них потребують реконструкції, причому 9 з них облаштовані штучним покриттям та керамічною лижнею, що дає змогу проводити навчально-тренувальний процес і всеукраїнські змагання різного рівня практично на протязі року.
Вперше український двоборець Просвірнін Олександр прийняв участь у складі збірної команди СРСР в ХV ЗОІ 1988 р. в м. Сараєво (Югославія), де посів 6 місце в класичному двоборстві.
На XVII ЗОІ 1994 р. в м. Лілліхаммері (Норвегія) Просвірнін Дмитро вже в складі збірної команди України посів 16 місце, що вважалося успіхом.
В ХVIII та XIX ЗОІ українські лижники-двоборці участі не приймали.
Світовими лідерам в лижному двоборстві на даний час є спортсмени Австрії, Німеччини, Норвегії.
На ХХ ЗОІ 2006 року в м. Торіно (Італія) від команди України в лижному двоборстві брали участь два спортсмени Дячук Сергій та Трачук Володимир, обидва з Тернопільської області. Сергій Дячук двічі посів 45 місця у стрибках з трампліна К-90 і гонці на 15 км та у стрибка з трампліна К-120 і спринті 7,5 км, Володимир Трачук посів 48 місце в обох номерах програми (обидва з Тернопільської обл.., «Україна»). На ХІХ Іграх у 2002 році українські двоєборці участі не брали.
Успішними можна вважати виступ збірної команди з лижного двоборства на Всесвітній зимові Універсіаді 2007 року в Турині, де в командних змаганнях посіли 5 місце. В особистих маганнях Володимир Трачук посів 7 та 9 місце, Віталій Казмірук - 17 та 22 місце, Андрій Пархомчук - 18 та 21 місце.
На Чемпіонаті світу 2007 в Саппоро (Японія) виступав лише Трачук Володимир, де в «спринті» посів 38 місце та 41 місце в програмі «Гундерсен», причому в лижних перегонах показав відповідно 21 та 17 місця.