• Гірськолижний спорт 
• Лижні гонки 
• Сноубординг 
• Фрістайл 
• Стрибки на лижах з трампліну 
• Лижне двоборство 

Пошук

Прорахувати варіанти: інтерв'ю зі старшим тренером збірної команди України з лижних гонок Валерієм Лєсніковим

Лижні гонки

Дедалі складніше впіймати в Україні тепер самих спортсменів і їхніх наставників. І ось нам пощастило: вдалося поспілкуватися з старшим тренером жіночої збірної команди з лижних гонок, особистим тренером Валентини Шевченко Валерієм Лєсніковим.

 - Валерію Сергійовичу, який настрій на заключному етапі підготовки?
– Як зазвичай, у нас ті самі проблеми, що й в інші роки, проте підготовчо-тренувальний період вже закінчено, з’явилося бажання і готовність стартувати.

 - У лютому Валентина Шевченко здобула значну перемогу – стала бронзовим призером чемпіонату світу в Ліберці. Чи вплинула ця подія морально на вас – атлета і тренера – у подальшій підготовці до Ванкувера? Чи відчуваєте зараз психологічний тиск перед найбільш відповідальними змаганнями?
– Справа в тому, що ця медаль вже давно «назріла». Вона стала закономірним завершенням певного етапу роботи, як підйом на ще одну сходинку спортивної кар’єри. За плечима у Валентини багато перемог, у тому числі така почесна в лижному світі, як «Кришталевий глобус» – перемога в загальному заліку Кубка світу в сезоні; і така виснажлива, як «золото» Тур-де-Скі. Рекорд подолання заключного підйому найпрестижнішого фінального етапу цієї серії змагань, який встановила Валентина, тримається вже три роки. Але досі було відчуття незавершеності. Тепер же цей тягар, що щось недороблене, відпав – і ми виходимо на наступний етап.

 - Який вклад вносить психологічна підготовка у перемогу лижниці світового рівня? Якими методиками ви з Валентиною чи прийоми користуєтеся?
– Вся психологічна підготовка прив’язана до тривалої попередньої поступової роботи. При проходженні всіх сходинок кар’єри формується адекватна психологічна підготовка. При цьому на кожному етапі спортсмен повинен усвідомлювати, що далі буде ще важче, й вирішити, чи готовий він до великих витрат – у тому числі й власних грошей, часу, що позначається на особистому житті. І головне, потрібно вміти змагатись. Скільки було і є спортсменів, які за фізичними чи технічними показниками видавалися кращими, але у змаганнях програвали, бо не вміли чи не могли боротися. Тож назвати якісь конкретні методики важко. До того ж на результат впливають і багато інших факторів – організація сервісу, готовність лиж тощо.

 - У лижних гонках, за інших рівних умов, результат часто вирішується якістю підготовки лиж. Чи з’явилися за час від останньої Олімпіади в Турині в нас якісь радикальні ноу-хау?
– Певні зміни відбулися: для конкретного стану снігу, залежно від його вологості, структури тощо, нарізують певну структуру на ковзну поверхню лижі. Це підвищило продуктивність і результативність на тренуваннях та змаганнях. За новими правилами на дистанції 30 км можна міняти лижі на кожному колі, орієнтовно 5 разів за гонку. На минулому чемпіонаті світу італійки та фінки цим знехтували і в результаті на подіум не потрапили. Але при цьому відповідно збільшується кількість необхідних пар лиж: якщо у 2002 році ми везли до Солт-Лейк-Сіті 25 пар лиж, та до Турина – уже 36, а зараз пакуємо 40. І кожну з них потрібно ретельно готувати. Це загострює потребу в сервіс-персоналі. Так, у польської лижниці Юстини Ковальчик, чемпіонки світу, переможниці Кубка світу минулого сезону, шість сервісменів. А ми сьогодні певну частину проблем, пов’язаних з підготовкою лиж, вирішуємо самостійно, напряму з виробниками. Приміром, на чемпіонаті світу в Ліберці представники фірми FISCHER, на лижах якої виступає Валентина, зробили структуру на лижах майже всім спортсменам команди. Але це поодинокий випадок. Врешті-решт, вирішення всіх технічних проблем – мастила, структура, тестування – впирається у наявність коштів…

 - Лижні гонки – вид спорту, де фармакологічне забезпечення відіграє значну роль. Як оцінюєте можливості нашої фармпідтримки?
– Кажучи відверто, в нас її практично немає. Ми регулярно проходимо поглиблений медичний огляд і тестування та отримуємо рекомендації з ДНДІФК загального характеру, але розписати конкретну індивідуальну програму можливості немає. Та якби таку програму і розробили, на це, по-перше, знову-таки, немає коштів. По-друге, багато відновлюючих засобів, що їх рекомендують фахівці, в Україні взагалі не ліцензовані, отже, недоступні, а вітчизняних аналогів не існує. Є ще одна істотна проблема – у нас обмаль суто спортивних лікарів. Ті медичні спеціалісти, що виконують ці функції зараз, володіють загальним досвідом, на жаль, не знайомі із специфікою саме нашого виду спорту.

 - Упродовж двох останніх сезонів ви вже випробували сили на трасах Кубка світу в Канаді. У 2008 році саме там Валентина виборола чергову перемогу. Ваша оцінка місцевих змагальних трас, зокрема в Олімпік Вістлер Парку, чи сприятливі вони для наших атлетів?
– На мою особисту думку, а також за висловами багатьох провідних лижників, для рівня Олімпійських ігор траси явно слабкуваті. Жодної важкої ділянки, де у мас-старті гонщики зазвичай відриваються від пелетону. Траси у Вістлер Парку проектувалися з перспективою на подальше використання у майбутньому для туристичних цілей. На відміну від цих, траси, що будувались у канадському Кенморі, з аналогічною метою, але за участю відомої лижниці Беккі Скот, значно цікавіші. Сама канадка висловила здивування таким рівнем трас, а експерти, перш за все тренери, вважають, що змагання дещо втратять інтерес та інтригу. Траси не сподобались нікому, окрім спринтерів. Щоправда, свої корективи може внести погода. За статистичними даними, в ці терміни можливе випадання свіжого снігу – тоді гонки пройдуть більш цікаво. Для нас дуже важливий один нюанс: вістлерські траси мають довгі з викатом спуски, де перевагу відчувають сильні атлетичні спортсмени. Щоб зберегти на них позиції такій легкій гонщиці, як Валентина, потрібно, аби її лижі їхали швидше ніж в інших. Це знову проблеми сервісу. Ми повинні бути кращими з кращими, інакше шанси на успішний виступ зводяться до нуля. І це вже не залежить від спортсменки чи її підготовленості – це звичайні закони фізики.

 - Ваше враження від канадського побуту в перспективі Олімпійських ігор? Чи комфортно ви себе там почуваєте? Чи задоволені місцевим харчуванням?
– У Вістлері нам сподобалось. Дуже пощастило з погодою – майже протягом всього часу нашого перебування були відмінні метеоумови. Навіть місцеві дивувались такій нетиповій для цього періоду погоді. Проблем з харчуванням не відчували.

 - Які ще проблеми турбують вас у ході підготовки?
– Проблеми ми вже окреслювали у цій розмові. Вони зрештою впираються у наявність фінансів. Потрібно встановлювати цілі, виходячи з можливостей, і далі визначати пріоритети. Якщо ми говоримо про медаль – слід усвідомлювати неминучість відповідних витрат. Якщо йдеться про цілу команду, розвиток виду спорту взагалі – це інша справа. Теж необхідна, але сьогодні реалізовувати ці дві задачі однаково ефективно неможливо.

 - Ми всі сподіваємось стати свідками історичної олімпійської медалі у лижних гонках. Але, окрім загальної ідеї перемоги, завжди існують певні матеріальні стимули для мотивації. Що ви знаєте про них?
– Ми про це не думали. Єдине питання, яке хотілось би довести до завершення, – квартирна проблема для Валентини, її ми намагаємось вирішити вже впродовж третьої поспіль Олімпіади. Якби владнати цю справу до Ванкувера, їхали б змагатись з легким серцем.

 - Сьогодні спортсмени світової еліти, особливо у таких видах, як лижні гонки й біатлон, зазнають підвищеної уваги з боку антидопінгових організацій. Зокрема, збільшується кількість позазмагальних тестувань, жорсткішою стає система надання інформації щодо місцезнаходження атлетів тощо. Валентина Шевченко входить до тестованої групи FIS, тож, у повній мірі відчуває на собі все це. Як впливають такі заходи на хід олімпійської підготовки? На вашу думку, такі жорсткі заходи взагалі доцільні?
– Ми вже давно під цим наглядом. Я б сказав, що зараз це вже скоріше дратує, аніж заважає. Дуже важко постійно бути на зв’язку, адже за правилами атлет має надавати інформацію щодо свого перебування з 7.00 ранку до 23.00 вечора щодня. Потрібно також постійно пильнувати за тим, що спортсмен приймає – це стосується не лише фармакологічних засобів чи вітамінів, але й спортивних добавок, антивірусних щеплень, іноді й звичайної їжі. Все це ми маємо фіксувати у довідках і декларувати у FIS та WADA. Іноді навіть після хвороби спортсмени не можуть вдаватися до певних засобів, які б прискорили одужання, бо вони заборонені. Добре обізнаний фармаколог постійно відстежує зміни в антидопінговому законодавстві й може давати необхідні поради. Проте досвідчені спеціалісти працюють за кордоном, тож доводиться тренерам набувати нових навичок.
Що до доцільності жорстких заходів, вважаю, що поки обмежена кількість спортсменів підпадає під підвищений контроль (за останній місяць у Валентини, наприклад, тричі брали проби на допінг у різних місцях), у командах з великою лавою запасних досить елементарно виростити «швидку зірку» – атлета, що покаже одиничний результат і зникне з горизонту. Такі заходи мають застосовуватися для всіх спортсменів взагалі або ні до кого.

 - Валерію Сергійовичу, яке ваше спортивне кредо?
– Песиміст. Так, знаєте, називається добре поінформований оптиміст. Я завжди прагну прорахувати всі можливі варіанти розвитку подій, навіть найменш приємних. Щоб, коли вони раптом стануться, бути готовим і знати, як вийти з ситуації.

05.01.2010 :: ФЛСУ

tags: прорахувати варіанти інтерв'ю старшим тренером збірної команди україни лижних гонок валерієм лєсніковим

перелік новин

 

 

Новини спорту

Лижні гонки

	04.07.2024
Міжнародний табір FIS з лижних гонок - вересень 2024

	02.04.2024
Міжнародний тренувальний табір для тренерів з лижних гонок та лижного двоборства - Лахті (Фінляндія)

	06.03.2024
Міжнародний навчальний табір FIS для тренерів з лижних гонок

всі новини