• Гірськолижний спорт 
• Лижні гонки 
• Сноубординг 
• Фрістайл 
• Стрибки на лижах з трампліну 
• Лижне двоборство 

Правила поведінки для лижників та сноубордистів FIS

Гірськолижний спорт, Сноубординг

Правила поведінки для лижників та сноубордистів FIS (вид. 2002)

Англійська версія (pdf.)

Як усі інші види спорту, катання на лижах та сноуборді містить певні елементи ризику.

1.      Повага до інших

Кожен гірськолижник і сноубордист має поводитись так, щоб не створювати загрози чи небезпеки для інших. Це стосується не лише поведінки, але й справності власного спорядження, що також поширюється на тих, хто використовує нові розроблені елементи спорядження.

2.      Контролювання швидкості тастилю катання

Гірськолижник (сноубордист) повинен контролювати свої пересування та змінювати швидкість і стиль катання до власних можливостей, особливостей поверхні схилу, снігових та погодних умов, а також щільності руху. Зазвичай зіткнення на схилах відбуваються, коли лижники і снобордисти пересуваються надто швидко, не контролюють власні рухи або не бачать інших людей. Кожен повинен вміти зупинитись, повернути та проїхати у межах власної видимості.

У місцях із великим натовпом або обмеженою видимістю швидкість руху слід знизити, особливо по краях крутого схилу, у нижній частині траси та поблизу розташування підйомників.

3.      Вибір маршруту спуску

Лижник (сноубордист), що їде заднім, повинен обирати маршрут спуску таким чином, щоб не заважати і створювати загрози тим, хто спускається перед ним.

Катання на гірських лижах та сноуборді – види спорту, де кожен може рухатись куди і як забажає, якщо тільки він дотримується даних правил і адаптує свої маневри до власних можливостей та ситуації на схилі.

Лижник (сноубордист) спереду має перевагу. Той, хто рухається за ним у тому ж самому напрямку, повинен дотримувати достатньо необхідну дистанцію між собою та переднім лижником (сноубордистом) так, щоб залишити йому простір для вільного виконання маневрів.

4.      Обгін

Обгін інших лижників (попереду чи позаду, праворуч або ліворуч)  має здійснюватись таким чином, щоб залишити достатньо простору лижникам (сноубордистам), яких обганяють, для їх маневрів (у тому числі, вимушених).

Лижник (сноубордист), який здійснює обгін, несе повну відповідальність за його завершення без створення труднощів тому, кого обганяє, до моменту остаточного закінчення маневру. Це правило розповсюджується також на обгін лижників (сноубордистів), які не рухаються.

5.      Вихід на трасу, початок спуску, підйом

При виїзді на марковану трасу, поновлення руху після зупинки, або підйому наверх по схилу, лижник (сноубордист) повинен подивитись наверх та вниз, щоб впевнитись, що його дії не заважатимуть іншим та йому самому.

Практика доводить, що виїзд на трасу чи відновлення руху після зупинки нерідко стають причиною зіткнення. Тому, природно, що кожен лижник (сноубордист), що опинився у такій ситуації, має виїхати на трасу без створення перепони чи небезпеки для себе та інших.

Розпочинаючи рух – навіть дуже повільно - лижник (сноубордист) має перевагу відповідно до правила 3 перед тими, хто їде з більш високою швидкістю, але знаходяться зверху чи позаду нього.

Вдосконалення карвінгових лиж та сноубордів робить можливим вирізати дуги та повертати навіть верх по схилу та, відповідно, рухатись всупереч загальному потоку. Отже, потрібно завчасно упевнитись, що такий маневр не зашкодить ані вам, ані іншим учасниками руху.

6.      Зупинка на трасі

За виключенням випадків, де абсолютно необхідно, слід уникати зупинок на вузьких ділянках траси та місцях із обмеженою видимістю. У разі падіння на такій ділянці лижник (сноубордист) повинен якнайшвидше залишити її.

Зупинки – за виключенням широких трас – виконуються збоку траси. Не можна зупинятись на ділянках тісних та там, де лижника не видно з верхніх ділянок траси.

7.      Підйом та спуску без лиж (сноуборду)

Підійматись чи спускатись на ногах (без лиж чи сноуборду) можна лише збоку траси.

Рух назустріч загальному потоку створює неочікувані перепони для лижників та сноубордистів. Сліди від черевиків руйнують полотно траси і створюють небезпеку для інших.

8.      Повага до знаків та маркувань

Кожен лижник та снобордист має поважати усі попереджуючі знаки та маркування. Ступінь складності траси позначається відповідним кольором – чорним, червоним, блакитним або зеленим. Кожен може вільно обирати трасу. На трасах також встановлюються інші знаки, що показують напрямки руху, або попереджають про небезпеку чи закінчення траси. Слід суворо дотримуватись знаків, що інформують про кінець траси чи небезпеку. Такі знаки встановлюються перш за все заради власної безпеки тих, хто катається.

9.      Допомога

У разі будь-якого випадку кожен лижник (сноубордист) зобов’язаний надати допомогу.

Надання допомоги у разі настання випадку є кардинальним принципом поведінки для кожного лижника (сноубордиста), незалежно від того, чи має він юридичне зобов’язання для цього. Необхідно надати першу медичну допомогу, повідомити відповідні служби та огородити місце інциденту для попередження інших лижників та сноубордистів.

FIS виражає надію, що у майбутньому зіткнення та порушення правил руху на схилі матиме наслідком кримінальну відповідальність, як і аналогічні порушення автомобільного дорожнього руху, а також накладення відповідних штрафів у країнах, де законодавство поки цього не передбачає.

10. Свідчення

Після інциденту кожен лижник (сноубордист) та свідок, незалежно від ступеню відповідальності, повинен надати інформацію про себе (ім’я, адресу).

Свідки мають важливе значення у встановленні повного та детального опису випадку, тому кожен повинен розглядати своїм обов’язком надання такої інформації. Звіти служби порятунку, поліції, а також фотографії надають значну допомогу у визначенні цивільної та кримінальної відповідальності.

перелік правил

Офіційні документи

Загальні положення

Українськi правила

Міжнародні правила

Методичні матеріали